Кераміка

Кераміка і гончарство

      Гончарство — це виготовлення із глини різноманітних виробів, зокрема посуду, кахлів, іграшок тощо. Це досить стародавнє ремесло виникло в епоху неоліту, а згодом стало різновидом народного мистецтва. Глина є пластичною під час формування і досить твердою після випалу. Випалюються вироби з глини близько 900°С. Глина має широкий спектр природних барв — від білої, кремової, охристої до червоної, коричневої і темно-сірої. Чарівного ефекту гончарним виробам надають керамічні фарби, виготовлені з кольорової глини (ангоби), а також прозорі та декоративні поливи (глазурі). 
      З утворенням Давньоруської держави у X ст. поступово зростає виробництво гончарного посуду, особливо у містах. На виробах з'являється спочатку непрозора, а згодом прозора полива. Давньоруські гончарі здебільшого виготовляли корчаги для зберігання зерна, миски, горщики, кухлі та глечики. У XVII—XVIII ст. українське гончарство набуло вищого рівня розвитку. Вироби розписували ангобами та емалями (керамічна склоподібна фарба), що дало змогу перейти до багатоколірності. Чільне місце посіли рослинні, квіткові орнаменти, фігурні зображення, передусім на мисках та кахлях.

     Шляхи розвитку української народної кераміки у XX ст. надзвичайно складні й суперечливі, їх особливості пов'язані насам​перед з історичними умовами, в яких розвивалось вітчизняне народне мистецтво. Однак, на від​міну від більшості його видів, гончарство в періоди історичних катаклізмів далеко не завжди зазнавало занепаду й руйнації. Так, Перша світова і громадянська війни обумовили по​жвавлення гончарного промислу: адже за умов суцільної розрухи, коли промислові підпри​ємства — головні конкуренти домашнього виробництва — були зруйновані, зріс попит на ку​хонний і столовий посуд роботи кустарів. Після Другої світової війни, особливо під час голоду 1947 року, багато майстрів знову виробляли на крузі посуд і ліпили свистунці.

      У гончарстві сьогодні розрізняють чотири роди виробів: посуд різноманітного призначення; сакральні предмети (хрести, ікони, свічники тощо); іграшки; предмети для обладнання житла (кахлі, вази, підвазонники тощо).